Лабораторно-практична робота №11. Заправка та обслуговування картриджів лазерних принтерів

Мета: Ознайомитись з будовою, принципом роботи та основними технічними характеристиками лазерних принтерів.

Теоретичні відомості

За технологією друку принтери поділяють на матричні, струменеві, лазерні й сублімаційні, а за кольором друку — кольорові й монохромні.

Монохромні принтери мають кілька градацій, звичайно 2-5, наприклад: чорний — білий, одноколірний (або червоний, або синій, або зелений) — білий, багатобарвний (чорний, червоний, синій, зелений) — білий.

З розвитком комп'ютерних технологій монохромні принтери поступаються місцем повнобарвним або скорочено-кольоровим, які друкують «весь спектр кольорів», видимий людським оком.

Інші принтери — матричні і інші — це історія і вони використовуються як спеціалізовані для друку на безперервний рулон паперу влабораторіях, банках, бухгалтеріях, для друку на багатошарові бланки (наприклад, паспорти, авіаквитки), а також, коли важливий сам факт друку ударом. Вважається, що факт удару ускладнює внесення несанкціонованих змін до фінансового документа.

Набули поширення багатофункціональні пристрої, в яких об'єднані принтер, сканер, ксерокс і факс. Таке об'єднання раціональне технічно і зручно в роботі. Широкоформатні (А3, А2) принтери іноді невірно називають плоттерами.

Способи з'єднання принтера з носієм цифрової інформації

З'єднання принтера з комп'ютером через паралельний порт або послідовний порт з швидкістю до 50 кб/с не задовольняє сучасним вимогам. З'єднання принтера з комп'ютером через USB-інтерфейс краще. Швидкість передачі даних через USB-2.0 до 480 Мбіт/с, а також легше відбувається процес підключення, принтер може значно більше повідомляти про свій стан, готовність, наявність паперу тощо.

Широко поширені бездротові підключення принтерів: ІЧ-порт, Bluetooth, Wi-Fi.

Інфрачервоний порт (ІЧ-порт) забезпечує друк з комп'ютерів, КПК, телефонів і інших пристроїв, забезпечених інфрачервоним портом і що мають можливість друку. Зона застосування обмежена декількома сантиметрами прямої видимості між портами пристроїв. В наш час ІЧ-порт поступився місцем радіоінтерфейсам Bluetooth і Wi-Fi. Bluetooth і Wi-Fi — дозволяють встановити принтер в будь-якому зручному місці на відстані до 10-100 метрів.

Сучасні принтери читають флеш-пам'ять, мають відеоекран і можуть друкувати фотографії без комп'ютера. Принтери, що мають мережевий інтерфейс, підключаються влокальну мережу, що дозволяє користуватися принтером автономно з декількох комп'ютерів.

Принципи роботи і коротка історія домашніх принтерів

Ера домашніх принтерів почалася з 1985 року, коли на ринку з'явилися принтери LaserJet від Hewlett-Packard і LaserWriter від Apple Computer.

Лазерні принтери

Технологія-попередник сучасного лазерного друку з'явилася в 1938 році — Честер Карлсон винайшов спосіб друку, названий електрографія, а потім перейменований в ксерографію. Принцип технології полягав в наступному. На поверхні фотобарабана коротроном (скоротроном) заряду, або валом заряду рівномірно розподіляється статичний заряд, після цього світлодіодним лазером (або світлодіодною лінійкою) на фотобарабані знімається заряд — тим самим на поверхню барабана поміщається приховане зображення. Далі на фотобарабан наноситься тонер, після цього барабан прокочується папером, і тонер переноситься на папір коротроном перенесення, або валом перенесення. Тонер, залежно від знаку його заряду, може притягуватися до поверхні, що зберегла приховане зображення або фону. Після цього папір проходить через блок термозакріплення для фіксації тонера, а фотобарабан очищається від залишків тонера і розряджається у вузлі очищення.

Першим лазерним принтером, став EARS (Ethernet, Alto, Research character generator, Scanned Laser Output Terminal), винайдений в 1971 році в корпорації Xerox, а серійне виробництво було налагоджене в другій половині 1970-х. Принтер Xerox 9700 можна було придбати у той час за 350 тисяч доларів, зате друкував він зі швидкістю 120 стор./хв.

Світлодіодні принтери

Принцип роботи світлодіодних принтерів багато в чому схожий з принципом роботи лазерних. Робота принтера заснована на принципі сухого електростатичного переносу.

Принципова відмінність світлодіодного від лазерного принтера полягає в механізмі освітлення світлочутливого валу. У випадку лазерної технології це робиться одним джерелом світла (лазером), який за допомогою скануючої системи призм та дзеркал пробігає всією поверхнею валу. У світлодіодних ж принтерах замість одного лазера використовується лінійка світлодіодів, розташована вздовж всієї поверхні валу. Кількість світлодіодів в лінійці становить від 2,5 до 10 тисяч штук

Струменеві принтери

Принцип дії струменевих принтерів схожий на матричні принтери тим, що зображення на носієві формується з крапок. Але замість головок з голками в струменевих принтерах використовується матриця що друкує рідкими барвниками. Картриджі з барвниками бувають з вбудованою друкуючою головкою — в основному такий підхід використовується компаніями Hewlett-Packard, Lexmark. Фірми Epson, Canon проводять струменеві принтери, в яких друкуюча матриця є деталлю принтера, а змінні картриджі містять тільки барвник. При тривалому простої принтера (тиждень і більше) відбувається висихання залишків барвника на соплах друкуючої головки. Принтер уміє сам автоматично чистити друкуючу головку. Але також можливо провести примусове очищення сопел з відповідного розділу настройок драйвера принтера. При прочищенні сопел друкуючої головки відбувається інтенсивна витрата барвника. Особливо критичне засмічення сопел друкуючої матриці принтерів Epson і Canon. Якщо штатними засобами принтера не вдалося очистити сопла друкуючої головки, то подальше очищення і/або заміна друкуючої головки проводиться в ремонтних майстернях. Заміна картриджа, що містить друкуючу матрицю, на новий проблем не викликає. Друкуючі головки струменевих принтерів створюються з використанням наступних типів подачі барвника:

Безперервна подача (Continuous Ink Jet) — подача фарбника під час друку відбувається безперервно, факт попадання фарбника на запечатувану поверхню визначається модулятором потоку фарбника. Стверджується, що патент на даний спосіб друку виданий Вільяму Томпсону (William Thomson) в 1867 році. У технічній реалізації такої друкуючої головки в сопло під тиском подається фарбник, який на виході з сопла розбивається на послідовність мікрокрапель (об'ємом декількох десятків піколітрів), яким додатково повідомляється електричний заряд. Розбиття потоку фарбника на краплі відбувається розташованим на соплі п'єзокристалу, на якому формується акустична хвиля (частотою в десятки кілогерц). Відхилення потоку крапель проводиться електростатичною відхиляючою системою (дефлектором). Ті краплі фарбника, які не повинні потрапити на запечатувану поверхню, збираються в збірку фарбника і, як правило, повертаються назад в основний резервуар з фарбником. Перший(англ.) струменевий принтер виготовлений з використанням даного способу подачі фарбника випустила Siemens в 1951 році. Подача на вимогу (англ. Drop-on-demand) — подача фарбника з сопла друкуючої головки відбувається тільки тоді, коли фарбник дійсно треба нанести на відповідну соплу область запечатуваної поверхні. Саме цей спосіб подачі фарбника і набув найширшого поширення в сучасних струменевих принтерах.

У наш час існує дві технічні реалізації даного способу подачі фарбника: П'єзоелектрична (Piezoelectric Ink Jet) — над соплом розташований п'єзокристал з діафрагмою. Коли на п'єзоелемент подається електричний струм він згинається і тягне за собою діафрагму — формується крапля, яка згодом виштовхується на папір. Широкого поширення набула в принтерах компанії Epson. Технологія дозволяє змінювати розмір краплі.

Термічна (Thermal Ink Jet), також звана BubbleJet — Розробник — компанія Canon. Принцип був розроблений в кінці 70-х років. У соплі розташований мікроскопічний нагрівальний елемент, який при проходженні електричного струму миттєво нагрівається до температури близько 500 °C, при нагріванні в чорнилі утворюються газові бульбашки (англ. bubbles — звідси і назва технології), які виштовхують краплі рідини з сопла на носій. У 1981 році технологія була представлена на виставці Canon Grand Fair. У 1985-му з'явилася перша комерційна модель монохромного принтера — Canon BJ-80. У 1988 році з'явився перший кольоровий принтер — BJC-440 формату A2, з роздільною здатністю 400 dpi.

Сублімаційні принтери

Термосублімація (сублімація) — це швидкий нагрів фарбника, коли пропускається рідка фаза. З твердого фарбника відразу утворюється пара. Чим менша порція, тим більша фотографічна широта (динамічний діапазон) перенесення кольорів. Пігмент кожного з основних кольорів, а їх може бути три або чотири, знаходиться на окремій (або на загальній багатошаровій) тонкій лавсановій стрічці (термосублімаційні принтери фірми Mitsubishi Electric). Друк остаточного кольору відбувається в декілька проходів: кожна стрічка послідовно протягується під щільно притиснутою термоголовкою, що складається з безлічі термоелементів. Ці останні, нагріваючись, переганяють фарбник. Крапки, завдяки малій відстані між головкою і носієм, стабільно позиціонуються і виходять вельми малого розміру. До серйозних проблем друку сублімації можна віднести чутливість вживаного чорнила до ультрафіолету. Якщо зображення не покрити спеціальним шаром, який блокує ультрафіолет, то фарби незабаром вицвітуть. При застосуванні твердих фарбників і додаткового ламінуючого шару з ультрафіолетовим фільтром для оберігання зображення, отримувані відбитки не коробляться і добре переносять вологість, сонячне світло і навіть агресивні середовища, але зростає ціна фотографій. За повноколірність технології сублімації доводиться платити великим часом друку кожної фотографії (друк одного знімка 10х15 см принтером Sony DPP-SV77 займає близько 90 секунд). Вартість друкуючих механізмів фотопринтера Canon Selphy CP-510 всього 59€ 99. До найвідоміших виробників термосублімаційних принтерів відносяться фірми: Mitsubishi, Sony і Toshiba. Фірми — виробники пишуть про фотографічну широту кольори в 24 біти, що більше бажане, чим дійсне. Реально, фотографічна широта кольору складає не більше 17 біт.

Матричні принтери

Матричні принтери — найстаріші з нині вживаних типів принтерів, його механізм був винайдений в 1964 році корпорацією Seiko Epson. Матричні принтери стали першими пристроями, що забезпечили графічне виведення твердої копії. Зображення формується друкуючою головкою, яка складається з набору голок (голкова матриця), що приводяться в дію електромагнітами. Головка пересувається по-рядково вздовж аркуша, при цьому голки вдаряють по паперу через фарбувальну стрічку, формуючи точкове зображення. Цей тип принтерів називається SIDM (англ. Serial Impact Dot Matrix — послідовні ударно-матричні принтери). Випускалися принтери з 9, 12, 14, 18 і 24 голками в головці. Основного поширення набули 9-ти і 24-х голкові принтери. Якість друку і швидкість графічного друку залежить від числа голок: більше голок — більше крапок.

Принтери з 24-ма голками називають LQ (англ. Letter Quality — якість машинки, що пише). Існують монохромні та 5-кольорні матричні принтери, в яких використовується 4-колірна стрічка CMYK. Зміна кольору проводиться зсувом стрічки вгору-вниз щодо друкуючої головки. Швидкість друку матричних принтерів вимірюється в CPS (англ. characters per second — символах в секунду).

Основними недоліками матричних принтерів є: монохромность, низька швидкість роботи і високий рівень шуму. Матричні принтери поширені до цих пір завдяки дешевизні копії (витратним матеріалом, по суті, є тільки фарбувальна стрічка) і можливості роботи з безперервним (рулонним, фальцованим) і копіювальним папером. Випускаються і швидкісні лінійно-матричні принтери, в яких велика кількість голок, що рівномірно розташовані на човниковому механізмі (фрете) по всій ширині листа. Швидкість таких принтерів вимірюється в LPS (англ. Lines per second — рядках в секунду). Інші принтери Барабанні принтери (drum printer). Перший принтер, що отримав назву UNIPRINTER, був створений в 1953 році компанією Remington Rand для комп'ютера UNIVAC. За принципом дії нагадував друкарську машинку. Основним елементом такого принтера був барабан, що обертався, на поверхні якого розташовувалися рельєфні зображення букв і цифр. Ширина барабана відповідала ширині паперу, а кількість кілець з алфавітом була рівна максимальній кількості символів в рядку. За папером розташовувалася лінійка молоточків, що приводяться в дію електромагнітами. У момент проходження потрібного символу на барабані, що обертається, молоточок ударяв по паперу, притискуючи її через фарбувальну стрічку до барабана. Таким чином, за один оберт барабана можна було надрукувати весь рядок. Далі папір зміщався на один рядок і машина друкувала далі. У СРСР такі машини називалися алфавітно-цифровим друкуючим пристроєм (АЦПУ). Їх роздруки можна впізнати за шрифтом, схожому на шрифт друкарської машинки і буквами, що «стрибають» у рядку. Ромашкові (пелюсткові) принтери (daisywheel printer) за принципом дії були схожі на барабанні, однак мали один набір букв, розташований на гнучких пелюстках пластмасового диска. Диск обертався, і спеціальний електромагніт притискував потрібну пелюстку до фарбувальної стрічки і паперу. Оскільки набір символів був один, було потрібне переміщення друкуючої головки уздовж рядка, і швидкість друку була помітно нижчою, аніж у барабанних принтерів. Замінивши диск з символами, можна було отримати інший шрифт, а вставивши стрічку не чорного кольору — отримати «кольоровий» відбиток.

Гусеничні принтери (train printer)

Набір букв закріплений на гусеничному ланцюжку.

Ланцюжкові друкуючі пристрої (chain printer)

Характеризувалися розміщенням друкуючих елементів на сполучених в ланцюг пластинах; Термічні принтери фірми Xerox. Характеризуються витратним матеріалом — речовиною на основі парафіну, плавкою при 60 гр. за Цельсієм.

Контрольні запитання

(відповіді записати в зошит)

1.  Який принцип роботи лазерного принтера?
2. Які основні несправності лазерних принтерів?
3. Як здійснюється поточне обслуговування та основний ремонт лазерних принтерів? 

Завдання для самостійного виконання

1. Перегляньте відеофільм про роботу лазерних принтерів.

2. Розгляньте запропоновані зразки лазерних принтерів.

3. Опишіть та порівняйте параметри роботи лазерних принтерів різних типів.

4.  Розгляньте будову картриджа лазерного принтера

5. Створіть презентацію про будову та принцип роботи лазерних принтерів.

Лабораторно-практична робота №9. Заправка та осблуговування картриджів струменевих принтерів. Встановлення СБПЧ

Мета: Ознайомитись з будовою, принципом роботи та основними технічними характеристиками струменевих принтерів.

Теоретичні відомості

Струменевий друк використовується при виготовленні етикетки та упаковки як допоміжний, призначений для друку змінної інформації (різноманітних маркувань).

Застосування струменевої технології для друку якісної тиражної продукції поки що себе не виправдовує, оскільки не забезпечує бажаного співвідношення «виробництво-якість-ціна відбитку». Проте вагомі переваги струменевого друку змушують продовжувати дослідження в цій галузі. Тому, найближчим часом ситуація може змінитися і пристрої струменевого друку створять серйозну конкуренцію традиційнимдрукарським машинам.

Струменевий друк — безконтактний цифровий спосіб, при якому елементи зображення формуються на задруковуваному матеріалікраплями рідкої фарби (чорнила).

Різновиди струменевого друку мають свої переваги:

§  можливість багатофарбового друку;

§  низька вартість чорнила;

§  велика швидкість;

§  висока роздільна здатність;

§  відсутність контакту із задруковуваним матеріалом;

§  широка різноманітність задруковуваних матеріалів;

§  низьке шумове забруднення

Технології струминного друку зазвичай поділяють на дві групи:

§  із неперервною подачею чорнила (continuous);

§  із періодичною подачею чорнила (drop-on-demand).

Система безперервної подачі чорнил

Система безперервної подачі чорнила, СБПЧ — додатковий пристрій для струменевого принтера, що подає чорнила до друкуючої голівки з зовнішніх ємностей-донорів. Завдяки СБПЧ витрати на друк значно знижуються і користувач отримує економію, яка вимірюється в тисячах відсотків.

Пристрій складається з ємностей-донорів для чорнил, з'єднаних силіконовим шлейфом з системними картриджами, які ідентичні оригінальним, але не мають всередині звичайного наповнювача. Так як СБПЧ повністю герметична (крім відсіку стабілізації тиску), розрідження компенсується надходженням чорнила з ємностей-донорів по багатоканальному шлейфу в картриджі СБПЧ. Таким чином, досягається необхідна постійна наявність чорнила в друкуючій голівці. Використання СБПЧ дозволяє досягти економії при друку в 20-30 разів в порівнянні з оригінальними картриджами.

Позитивні сторони застосування СБПЧ

• Установка пристрою не вимагає яких-небудь змін в конструкції принтера і займає близько 15 хвилин. Заправка СБПЧ не вимагає спеціальних навичок і може проводитися самим користувачем.
• Висока стабільність якості друку — забезпечується постійністю тиску в друкуючій голівці принтера, не залежних від зменшення рівня чорнила в ємностях-донорах;
• Збільшення продуктивності принтера — немає потреби витрачати час на заміну картриджів, прочищення друкувальної головки;
• Зниження вартості друку в 20-30 разів (залежно від використання альтернативних чорнил і виду принтера). Проте слід врахувати, що при якісному друку вартість фотопаперу складає значну частину вартості відбитку. У той же час зниження собівартості самого друку стає настільки істотним, що виправдовує використання принтера в комерційних цілях: друк фотографій, використання в копі-центрах, дизайнерські роботи, застосування у виготовленні сувенірів та інше. При цьому використання СБПЧ практично не має обмежень по термінах і вимірюється сотнями тисяч відбитків. За деякими оцінками, при використанні системи безперервної подачі чорнил ціна принтера окупається в 70-100 разів.

• Підвищення безпеки під час друку — відсутність ризику виходу з ладу друкуючої головки принтера через потрапляння повітря при зміні картриджів;
• Збільшення ресурсу друкуючої головки;
• Друк великими обсягами без ризику зупинки внаслідок повної витрати чорнил картриджа;
• Можливість поповнення запасу чорнила різного кольору відповідно до їх реальних витрат.
• Можливість використовувати будь-яке чорнило, які оптимально відповідають конкретному випадку. Наприклад, використовуючи сублімаційні чорнила, можна переносити зображення на матеріали для сублімації (чашки, тарілки та інше), а також на синтетичні тканини.

Недоліки застосування СБПЧ

• Більшість недоліків при використанні СБПЧ є результатом окремого придбання принтера та СБПЧ, оскільки виробники постійно вносять в принтери незначні зміни, які можуть впливати на встановлення СБПЧ.
• СБПЧ сумісні не з усіма струменевими принтерами. Це пояснюється невідповідністю дати випуску принтера і дати виготовлення чіпів СБПЧ.
• Переважна більшість фірм-виробників принтерів відмовляються від гарантій при переобладнанні принтера і використанні сумісних витратних матеріалів.
• Переміщення принтера з місця на місце, будь-яка зміна положення в просторі слід проводити з максимальною акуратністю. В іншому випадку переміщення ємностей по висоті може призвести до заливки всього принтера чорнилом через підвищену різницю тисків. У штатних резервуарах такої небезпеки зазвичай немає.
• Обслуговування принтера з СБПЧ дещо складніше, ніж із звичайними картриджами.
• При тривалих простоях принтера є ймовірність засихання чорнила безпосередньо в чорнильному шлейфі, що як правило веде до виходу друкувальної голівки з ладу.
• Неможливо змішувати оригінальні чорнила з чорнилами сторонніх виробників: для хорошої роботи друкувального пристрою необхідно використовувати чорнило однієї марки. Часта зміна чорнила або їх змішування може призвести до засмічення друкуючої головки принтера, що призводить до поломки пристрою.

СБПЧ і виробники принтерів

Останнім часом спостерігається тенденція виробників друкувальних пристроїв ускладнювати установку СБПЧ на сучасні принтери для сторонніх, не залежних від них фінансово фірм. Компаніям-виробникам невигідно, коли користувачі, що купили принтер, використовують СБПЧ замість покупки оригінальних картриджів (зазвичай дорогих і таких, що швидко закінчуються). Наприклад, компанія Epson часто змінює прошивку чіпів на своїх принтерах, тому може вийти, що чіпи на картриджах або на СБПЧ, куплених у сторонніх виробників, не підтримують версію принтера (якщо різниця між датою випуску принтера і датою реалізації становить менше 4-х місяців) . Для запобігання установки чорнильного шлейфу від СБПЧ використовуються конструктивно більш закриті і недоступні кришки принтерів, електронні чіпи контролю на картриджах, й інші способи, які ускладнюють, встановлення подібних систем.

Компанії-виробники СБПЧ

У цей час на ринку витратних матеріалів спостерігається гостра конкуренція фірм-виробників. Розвиток технологій кольорового струменевого друку не міг не привести до розвитку цілої галузі індустрії, що працює над вдосконаленням старих і розробкою нових фарбувальних складів, поділеної між виробниками струменевих принтерів. Попит на СБПЧ обумовлений стрімким розвитком цифрових технологій, що спостерігається в останні роки. Технічний прогрес призвів до широкого поширення цифрової фототехніки і, як наслідок, збільшив попит на друк знімків в домашніх умовах. Також використання СБПЧ широко поширене у фотостудіях, оскільки дозволяє значно скоротити витрати на виробництво. На пострадянському просторі можна виділити такі компанії-виробники СНПЧ як Ciss, Revkol, Inktec (Росія), Lucky Print, Resetters, Liteprint (Україна) і Printchip (Білорусія).

Контрольні запитання

(відповіді записати у зошит)

1.  Який принцип роботи струменевого принтера?
2. Які основні несправності струменевих принтерів?
3. Як здійснюється поточне обслуговування та основний ремонт струменевих принтерів? 
4. Які переваги і недоліки використання СБПЧ?

 Завдання для самостійного виконання

1. Перегляньте відеофільм про роботу струменевих принтерів.

2. Розгляньте запропоновані зразки струменевих принтерів.

3. Опишіть та порівняйте параметри роботи струменевих принтерів різних типів.

4.  Розгляньте будову СПБЧ і підключіть її до принтера

5. Створіть презентацію про будову та принцип роботи струменевих принтерів.

Лабораторно-практична робота. Створення запитів на об'єднання

Мета: навчитися основ роботи по створенню запитів у програмі Access

Матеріальне забезпечення: Інструктивні матеріали, комп'ютер з програмою Access

КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Запити на об'єднання дозволяють вводити в одне поле дані з відповідних полів двох або кількох таблиць або запитів. Після запуску запиту на об'єднання повертаються відповідні поля відібраних записів зі всіх включених до запиту таблиць або запитів.

Створення запиту на об'єднання 

1. У вікні бази даних виберіть значок Запросы в списку Объекты і натисніть кнопку Создать на панелі інструментів вікна бази даних.

2. У діалоговому вікні Новый запрос виберіть в списку рядок Конструктор і натисніть кнопку OK.

3. У вікні діалогу Добавление таблицы,  не додаючи таблиці або запити, натисніть кнопку Закрити.

4. У меню Запит виберіть команду Запрос SQL - Объединение.

5.     Введіть інструкції SQL SELECT, які комбінуються за допомогою операції UNION, якщо не вимагається повертати записи, що повторюються, або за допомогою операції UNION ALL, якщо потрібно повертати всі записи, у тому числі і ті, що повторюються. 

Наприклад: в базі даних Учні об'єднати записи з таблиць Учні та Батьки

SELECT [prizv_u], [imya_u]
from [uchni]
UNION SELECT [pr], [im]
from [bat];

Примітка.     Всі інструкції SELECT повинні повертати однакове число полів, в одному і тому ж порядку. Відповідні поля повинні мати сумісні типи даних, за одним виключенням: допускається об'єднання в одному полі значень полів типу «Числовий» і «Текстовий».

6.     Для виконання сортування в запиті на об'єднання додайте за останньою інструкцією SELECT вираз ORDER BY. У виразі ORDER BY вкажіть поле, по якому проводиться сортування; це поле повинне бути вказане в першій інструкції SELECT.

7.     Для перегляду результатів запиту натисніть кнопку Вид на панелі інструментів.

 Завдання до практичної роботи

1. Створіть нову або відкрийте вже створену базу даних з такою інформацією:

Таблиці бази даних

Таблиця Uchni має містити таку інформацію:

Код	Прізвище	Ім’я	По батькові	Дата народження	Фото	Характеристика

Таблиця bat має містити таку інформацію:

Код	Прізвище	Ім’я	По батькові

2. Введіть дані

3. Об'єднати записи з таблиць Учні та Батьки

4. Випишіть в зошит інструкцію SQL

Контрольні питання

1. Яку дію виконують запити на об'єднання? 

2. За допомогою якої операції комбінуються інструкції SQL SELECT в запиті на об'єднання? 

3. Які вимоги до полів, записи з яких об'єднуються? 

4. Як можна створити запит на об'єднання?

5. Як виконати сортування в  запиті на об'єднання?